До юридичної компанії FAS-UST звернулась фізична особа у зв’язку з виникненням судового спору за цивільним позовом до неї з боку Банківської установи за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Банк вимагав звернути стягнення на нерухоме майно, що належить Клієнту FAS-UST на праві власності, шляхом його продажу на прилюдних торгах в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором між Банком та Третьою особою.
В обґрунтування своєї позиції позивач повідомив, що між ним та Третьою особою підписана кредитна угода, на забезпечення виконання якої сторонами укладено договір іпотеки. Попереднім рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова з Третьої особи вже стягнута заборгованість за кредитним договором у зв’язку з його систематичними порушеннями, однак рішення суду в повному обсязі не виконано, а заборгованість не погашена.
У подальшому предмет іпотеки – спірне нерухоме майно – відчужено Третьою особою на користь Клієнта FAS-UST за договором купівлі-продажу. При цьому представники Банку зазначили, що іпотекодержатель не надавав згоди ані на відчуження предмету іпотеки, ані на припинення засобу забезпечення виконання зобов’язання, а обтяження на нерухоме майно знято на підставі підроблених документів.
Банк також посилався на положення статті 23 Закону України «Про іпотеку», якими визначено, що в разі переходу права власності на предмет іпотеки, вона є дійсною для набувача навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про таке обтяження.
На думку позивача, Клієнт FAS-UST набув статус іпотекодавця та має всі його права та обов`язки за іпотечним договором у тому ж обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Банк також наголошував, що з огляду на презумпцію правомірності договору іпотеку, обтяження на нерухоме майно продовжує діяти, незважаючи на відсутність відповідного запису у Державному реєстрі іпотек.
У зв’язку з цим представники Банку, керуючись постановою Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, вимагали від Клієнта FAS-UST сплати відсотків за кредитним договором, нарахованих після ухвалення вищезазначеного рішення суду.
Однак, неперевершений професіоналізм і ретельне ставлення до кожної деталі справи дозволили команді FAS-UST довести помилковість правової позиції Банку.
Так, з Третьої особи вже стягнуто заборгованість з урахуванням тіла кредиту та нарахованих штрафних санкцій. Проте, у кредитному договорі відсутні положення, що регламентують стягнення щомісячних платежів після ухвалення рішення про стягнення тіла кредиту. Умовами кредитного договору та графіком повернення кредиту взагалі не передбачено стягнення відсотків після ухвалення відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.
До того ж, на момент укладення договору купівлі-продажу у Державному реєстрі іпотек були відсутні будь-які відомості про наявність обтяжень щодо спірного нерухомого майна. Водночас, позивачем не надано жодних допустимих та належних доказів, що підтверджують незаконність виключення запису про обмеження. Банком також не надано рішення суду, на підставі якого відновлено запис про обтяження спірного нерухомого майна.
З огляду на зазначені обставини, посилання Банку на наявність підстав для стягнення з Клієнта FAS-UST відсотків за кредитним договором, нарахованих після ухвалення зазначеного судового рішення, а також припущення позивача щодо незаконності зняття обтяження на нерухоме майно є необґрунтованими.
Харківський апеляційний суд врахував аргументи адвокатів FAS-UST і також не знайшов підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, що свідчить про чергову перемогу FAS-UST в інтересах клієнтів компанії!