Головна » Прес-центр » Як правильно дати гроші в борг

Як правильно дати гроші в борг

Як правильно дати гроші в борг

Одним із найпоширеніших видів договорів є договір позики, або як його ще називають «передача коштів під розписку».

З юридичної точки зору відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На практиці при виконанні зобов’язань позичальником виникають складнощі, і це може бути пов’язано з тим, що при оформленні договору позики (розписки) позикодавець не дотримується основних вимог щодо оформлення такого договору у формі розписки, а саме:

  • має бути чітко зазначена особа, яка отримує грошові кошти, а також зазначені її паспортні дані;
  • має бути вказана сума, яку особа отримує (вказана цифрами та прописними буквами);
  • має бути передбачений кінцевий термін повернення отриманих коштів;
  • у разі, якщо кошти передаються під відсотки – має бути передбачена ставка, під яку отримуються кошти;
  • при передачі коштів в іноземній валюті – має бути зафіксований курс, за яким боржник має повертати кошти;
  • після підписання договору необхідно підписати акт прийому-передачі грошових коштів в двох екземплярах (по одному – для кожної сторони);
  • після підписання такого договору, позикодавець повинен отримати від боржника копію паспорту та ідентифікаційного коду;
  • при передачі в якості забезпечення договору позики рухомого/нерухомого майна, оформлюється договір іпотеки/застави, який в обов’язковому порядку має посвідчуватись нотаріусом;

Для уникнення проблем в процесі повернення грошових коштів, бажано дотримуватися вищенаведених пунктів. Проте, навіть якщо не були зазначені вищевказані умови при укладанні договору позики (розписки), це не звільняє боржника від його відповідальності та повернення отриманих коштів, а позичальник має повне право в законному порядку їх повернути.

Також відповідно до ст. 1048 ЦК України, «позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики». Тобто, якщо у розписці вказано розмір відсотків, то вони мають сплачуватися відповідно до цих умов. Але, навіть якщо у розписці нічого не зазначено про відсотки і не вказано, що позика безвідсоткова, то позикодавець автоматично має право на відсоткову винагороду на рівні облікової ставки Національного банку України. Цю обставину слід враховувати як позикодавцям так і позичальникам.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, «боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом».

Щодо дати повернення суми боргу: якщо так сталося, що у розписці вона з будь яких причин зазначена не була, то згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, «якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений…, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги…». Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у встановлений строк, а якщо строк не встановлений, протягом 30-ти днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це.  

І тут існує деяка колізія закону, але враховуючи, що для договору позики встановлена спеціальна норма, слід керуватися вимогами ст. 1049 ЦК України, тобто – 30-денний строк з дня пред’явлення вимоги. У такому випадку слід надіслати поштою або вручити особисто позичальнику письмову претензію про повернення боргу протягом 30-ти діб. Якщо надіслати поштою, то обов’язково з листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення. Якщо особисто вручати, то обов’язково з розписом отримувача-позичальника і зазначенням ним дати отримання на копії претензії. Тридцятиденний термін слід відраховувати від дати отримання позичальником Вашої претензії. Відразу потому можна подавати позов до суду.

Боргова розписка повинна вказувати (обов’язково) дату повернення грошей. З цього дня почне обчислюватися позовна давність при зверненні в органи суду. Позовна давність складає 3 роки. Якщо в розписці дату не буде вказано, то позика буде вважатися безстроковою.

Звертаємо увагу, що боргову розписку пише власноруч особа, якій позичають кошти. Також не зайвим буде запросити й 2 осіб у якості свідків. Для цього у кінці розписки вказуються паспортні дані, адреси та  підписи осіб, які були присутні при передачі грошей. Ці особи зможуть потім підтвердити у суді факт передачі грошей.

Рекомендовано позичальнику залишати собі один екземпляр боргової розписки аж до часу повного розрахунку. І лише впевнившись, що всі кошти повернуті, знищити обидва оригінали розписки в присутності другої сторони.

Юридична компанія «FAS-UST» готова надати свою допомогу, якщо виникають складнощі при укладанні такого роду договору, або при його виконанні, чи поверненні грошових коштів.