Головна » Прес-центр » Повернення судового збору без подальшого звернення до судового органу

Повернення судового збору без подальшого звернення до судового органу

Судовий збір являє собою платіж, що справляється на всій території України за подання різного роду заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень.

На практиці виникають ситуації, коли платникам необхідно повернути судовий збір, оскільки подальше звернення до суду не здійснювалося. Наприклад, трапляються випадки, коли в результаті досудового врегулювання суперечки зникла та необхідності в зверненні до судового органу вже не має. При цьому, судовий збір був сплачений, або ж взагалі було помилково здійснена сплата судового збору у зв'язку з невірним визначенням підсудності справи.

Положеннями ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судовий збір разом з витратами, пов’язаними з розглядом справи, належить до судових витрат. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (зі змінами та доповненнями) визначені правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Так, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається відповідно до постанови суду у випадках: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, коли такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним нез'явленням позивача або по його клопотанню); закриття провадження у справі.

При виникненні підстав для повернення судового збору зазначенних у ч.1 ст. 7 вищенаведеного Закону, його повернення на підставі судового рішення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення грошових коштів державного і місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. за № 845. Положеннями даної постанови визначений детальний механізм виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами, уповноваженими відповідно до закону приймати такі рішення.

Стосовно інших підстав, які не зазначені у ст. 7 Закону України «Про судовий збір», куди відноситься і сплата судового збору без подальшого звернення до суду і, відповідно, за відсутності підстав для ухвалення судового рішення про питання повернення судового збору, грошові кошти повертаються платнику відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно сплачених в державний і місцевий бюджет, який затверджений наказом Міністерства фінансів України за № 787 від 03.09.2013р., зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.09.2013р. за № 1650/24182 (надалі - Порядок № 787).

Саме положення Порядку № 787 і визначають процедуру повернення грошових коштів, помилково або надмірно сплачених в державні та місцеві бюджети.

Слід зазначити, що положення наведеного вище Порядку не поширюються на операції по поверненню грошових коштів з бюджету за рішенням суду.

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, які контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

З наведеного вбачається, що платнику, який сплатив судовий збір помилково на рахунок, визначений для сплати судового збору або надмірно без подальшого звернення до суду, необхідно звернутися з заявою про повернення сплаченого судового збору до судового органу, до якого планувалося подання ним відповідного позову. При цьому, до заяви необхідно  обов'язково додати оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору, і обґрунтувати  причину  повернення сплаченого судового збору.

 Згідно з вимогами законодавства щодо умов повернення судового збору можна порекомендувати завжди зберігати пла­тіжні доручення чи їх копії, як доказ того, що платник дійсно сплачувавсудовий збір. Оскільки законодавство, фактично, не вимагає доказів того, що позовна заява дійсно не подавалась, так і платник не зможе надати таких доказів самостійно. У заяві потрібно дуже ретельно та чітко розпи­сати всю ситуацію, яка призвела до спла­ти судового збору та неподання позовної заяви до суду.

При отриманні вищенаведених документів судом, перевіряється факт зарахування коштів на рахунок, визначений для сплати судового збору, та факт того, що заявник дійсно з позовною заявою до суду не звертався.

За результатами проведеної перевірки заявнику надається відповідна довідка, та оригінал платіжного документу, на зворотній стороні якого робиться напис про видачу зазначеної довідки, завірений підписом голови суду та скріплений печаткою суду. Довідку з оригіналом платіжного документу можна отримати особисто, або поштою.

Відповідно до вищенаведеного Порядку, повернення помилково або надміру сплаченого судового збору в національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування цього виду надходження, відкритих у цих органах відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

З отриманою довідкою та оригіналом платіжного документу з відміткою суду, заявник звертається до Територіального управління Державної казначейської служби України з заявою про повернення судового збору. При цьому, в такій заяві необхідно зазначити: найменування платника, код ЄДРПОУ (для юрособи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (іншими словами, ідентифікаційний номер) або серію і номер паспорта (для фізичних осіб, які по своїх релігійних переконаннях в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку в паспорті), суму судового збору, банківські реквізити, на які буде здійснюватися повернення судового збору. Також необхідно додати отриману від судового органу довідку на повернення грошових коштів. Якщо платник бажає повернути суму судового збору готівковими коштами (у випадках, коли відсутній розрахунковий рахунок), це необхідно вказати в заяві.

Відповідно до ст. 43, 56 Бюджетного кодексу України на Україні застосовується казначейська форма обслуговування державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з грошовими коштами державного бюджету.

Згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженому Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба забезпечує казначейське обслуговування державного і місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку і управління наявними фінансовими ресурсами, які нею враховуються.

Орган казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету приймає від платника отриману від судового органу довідку про необхідність повернення судового збору разом з заявою про повернення.

На практиці повернення коштів здійснюється відповідними відділами казначейства на протязі 10 днів.

Корисним документом у вирішення наведеного вище питання буде використання Постанови Пленуму ВАСУ від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» та положень Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України «Про судовий збір».

Слід також відмітити, що для полегшення можливої процедури повернення судового збору необхідно завжди ретельно та повно зазначати призначення платежу при сплаті судового збору.