Головна » Прес-центр » Порядок притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб

Кожен, хто вчинив будь-яке правопорушення, пови­нен відповісти перед законом за свої діяння. У зв’язку з цим у державі існує механізм притягнення винних до відповідальності. Залежно від характеру правопорушен­ня виділяють різні види юридичної відповідальності, зокрема й адміністративну.

Отже, основним завданням держави є розвиток інсти­туту відповідальності, зокрема адміністративної. Таке завдання реалізується шляхом вдосконалення порядку притягнення до адміністративної відповідальності поруш­ників. Останніми можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Однак порядок притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення юридичних осіб не­достатньо розроблений і нормативно регламентований.

 

Саме цим і обумовлюється актуальність обраної тематики дослідження.

Загальні положення інституту адміністративної відповідальності, зокрема  юридичної особи, а також порядок притягнення до адміністративної відповідаль­ності юридичних осіб неодноразово досліджувалися в працях Ю.П Битяка, А.С. Васильєва, Є.С. Герасименка, О.Ю. Дрозда, О.Л. Жильцова, О.Т. Зими, Р.А. Калюж­ного, А.Т. Комзюка, І.Й. Слубського, С.С. Студенікіна, С.А. Шепетька та інших. Однак незважаючи на таке різноманіття напрацювань у цій царині, залишилося ряд невирішених і дискусійних питань. Зокрема, висвітлення порядку притягнення до адміністративної відповідаль­ності юридичних осіб носить фрагментарний характер. Тому завдання цієї статті полягає у виділенні та висвіт­ленні особливостей такого порядку.

На необхідність визнання юридичної особи суб’єктом юридичної відповідальності вказує зарубіжна практика. Так, наукові кола європейських та інших країн світу, досліджуючи проблему різкого зростання правопору­шень і злочинів, що вчиняються юридичними особами, дійшли висновку про необхідність уведення інституту відповідальності юридичних осіб, яка вже давно запро­ваджена не тільки за вчинення адміністративних, а й кримінальних правопорушень. Так, наприклад, сьогодні їх кримінальну відповідальність встановлено у Франції, Фінляндії, Бельгії, Данії, Японії, Канаді, США, Кореї, Голландії, Норвегії, Австрії та деяких інших країнах. Адміністративну відповідальність юридичних осіб, при­чому кодифікованими актами, введено в Німеччині, Італії та Португалії. Слід відзначити, що цей інститут широко використовується в праві Європейської Спільноти. Іноді в літературі зустрічається згадка й про так звану "квазікримінальну”, а за суттю - адміністративно-кримі­нальну відповідальність юридичних осіб. Зокрема, таку відповідальність передбачено законодавством Швеції, Італії та Бельгії. В Італії, наприклад, таку відповідальність передбачено за порушення законодавства про свободу конкуренції, у Бельгії - у податковій, митній і сільсько­господарській сферах.

Тому вважається більш вдалим визначення адміні­стративної відповідальності, сформульоване І.Й. Слубським. Учений пропонує її розуміти як частину примусо­вих заходів, що містить негативну реакцію держави на винне й протиправне діяння, скоєне правопорушення та подальшу мету покарання правопорушника. Указане трактування відповідальності визначає її сут­ність і мету. До того ж воно не обмежує коло суб’єктів адміністративної відповідальності виключно фізичними особами. Але водночас воно й не вказує на можливість застосування заходів адміністративної відповідальності стосовно юридичних осіб.

На нашу думку, під адміністративною відповідальні­стю слід розуміти, як вірно вказує В.О. Продаєвич, вид юридичної відповідальності, який застосовується до фізичних і юридичних осіб на підставі вчиненого ними адміністративного проступку, у встановленому адміні­стративним законодавством порядку, із застосуванням до них адміністративних стягнень.

Порядок притягнення юридичних осіб до адміністра­тивної відповідальності - це визначена законом послідов­ність дій, якої зобов’язані дотримуватися компетентні органи й посадові особи під час притягнення суб’єкта до адміністративної відповідальності, а також особи, які звинувачені у вчиненні правопорушення, під час розгляду 124 справи про адміністративне правопорушення стосовно них при оскарженні прийнятого в ній рішення.

Порядок притягнення до адміністративної відпові­дальності регулюється нормами КпАП України. Причому норми КпАП України передбачають можливість притяг­нення до адміністративної відповідальності тільки фізич­ної особи. Отже, порядок притягнення до відповідаль­ності юридичних осіб регулюється нормативно-правовим актом, який прямо не закріплює можливість притягнення до адміністративної відповідальності юридичної особи, адже не визначає юридичну особу як суб'єкта адміністра­тивного правопорушення та не виділяє, які санкції мо­жуть застосовуватися щодо юридичної особи-порушника.

Варто помітити, що відсутність нормативного визна­чення юридичної особи як суб’єкта адміністративного правопорушення та відповідно закріплення в КпАП Укра­їни адміністративної відповідальності юридичної особи призводить до того, що різні державні установи, також судові, по-різному трактують положення інших законів України. А саме:

в одному випадку всі суб’єкти права визнаються рівними перед законом, також і юридична особа. Як наслідок, остання за результатами своєї діяльності може притягуватися до відповідальності в адміністративному порядку;

в іншому випадку суб’єктом адміністративної відпові­дальності визнається виключно фізична особа, оскільки це прямо закріплено в КпАП України. Тому немає пра­вових підстав для застосування норм цього Кодексу до правовідносин, які виникають у зв’язку з притягненням державними органами підприємств, установ і організацій до встановленої законодавством відповідальності.

Тому існує загальна потреба в удосконаленні націо­нального законодавства в царині врегулювання інституту адміністративної відповідальності. Ми поділяємо думку, що таке вдосконалення нормативної бази повинно знайти свій вираз у наступних напрямах:

главу 2 КпАП України потрібно доповнити нормою, яка закріплювала б визначення поняття адміністративної відповідальності із зазначенням того, що суб’єктами та­кої відповідальності є як фізичні, так і юридичні особи;

глави З і 4 КпАП України необхідно доповнити стаття­ми, які б визначали перелік адміністративних стягнень, які можуть застосовуватись стосовно юридичних осіб, та процедуру їх накладення;

особливу частину КпАП України слід доповнити нормами, які б передбачали суб’єктом яких конкретно адміністративних правопорушень є юридичні особи, які санкції щодо них слід застосовувати;

розділи IV та V КпАП України потрібно доповнити нормами, які б визначали й регулювали порядок прова­дження в справах про адміністративні правопорушення та порядок виконання постанов про накладення адміні­стративних стягнень;

термінологія кодифікованих, інших законних підзаконних нормативно-правових актів повинна бути уніфікованою, тобто вона має бути спільною, однаковою для всіх норма­тивних актів України. Це дозволить усунути суперечності в трактуванні й застосуванні окремих норм права, зокрема, пов’язаних із притягненням юридичної особи до адміні­стративної відповідальності;

уніфікації підлягають також норми правових актів різних галузей права, які визначають порядок функціонування окремих видів юридичних осіб і відповідно порядок при­тягнення їх до відповідальності, зокрема адміністративної.

Особливості порядку притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб безпосередньо виража­ються через особливості адміністративного проваджен­ня. Завдання останнього згідно зі ст. 245 КпАП України полягає у:

своєчасному, всебічному, повному й об’єктивному з’ясуванні обставин кожної справи;

вирішенні справи в точній відповідності з законом; забезпеченні виконання винесеної постанови; виявленні причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; запобіганні правопорушень; вихованні громадян у дусі додержання законів; зміцненні законності.

Очевидним є те, що вказані завдання переслідуються й під час провадження в справах про адміністративні правопорушення щодо юридичних осіб. Порядок про­вадження в справах указаної категорії визначається КпАП України та іншими нормативно-правовими актами України. Такого роду провадження здійснюється в орга­нах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення з урахуван­ням їх підвідомчості, або в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах.

Проте в КпАП України не наводиться ані визначення адміністративного провадження, ані його поділ на окремі стадії. Тому вказані питання досліджуються та висвітлю­ються в наукових працях.

Зокрема, в юридичній енциклопедичній літературі адміністративне провадження трактується як регламен­тований законом порядок діяльності органів (посадових осіб) адміністративної юрисдикції та судових органів по вирішенню справ про адміністративні правопорушен­ня.

О.У.Жильцов сформулював поняття провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб. Учений запропонував під ним розуміти комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесуальних дій, які здійснюються спеціально уповноваженими ор­ганами (посадовими особами) та судами, спрямованих на своєчасне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постано­ви та реалізації прав юридичних осіб на оскарження неправомірних дій і рішень, а також виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню адміністративних пра­вопорушень, запобігання правопорушенням, зміцнення законності. Вважаємо, що наведене визначення є занадто громіздким за своїм смисловим навантаженням. Оскільки завдання адміністративного провадження закрі­плені в КпАП України, у визначенні достатньо зробити посилання на вказану норму.

Отже, під провадженням у справах про адміністра­тивні правопорушення юридичних осіб пропонуємо розуміти комплекс адміністративно-процедурних і про­цесуальних заходів, що здійснюються уповноваженими органами, посадовими особами чи судами (суддями) з метою притягнення юридичної особи-порушника до адміністративної відповідальності та досягнення інших завдань такого провадження, закріплених у КпАП України та інших нормативно-правових актах України.

Що ж стосується етапів (стадій), за допомогою яких реалізується процедура притягнення юридичної особи до адміністративної відповідальності, то вони є стан­дартними й ідентичними стадіям адміністративного провадження. Відповідно, притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності відбувається в декілька етапів, а саме:

прийняття справи про адміністративне правопору­шення до розгляду;

розгляд справи та оцінка її фактичних обставин і доказів;

ухвалення по справі про адміністративне правопору­шення постанови (рішення);

оскарження та опротестування постанови (рішення);

виконання постанов (рішень) про накладення адміні­стративних стягнень.

Притягнення до відповідальності неможливе без з’ясування ряду обставин, які у своїй сукупності й формують предмет доказування. Тобто під час адмі­ністративного провадження є перелік обставин, який підлягає обов’язковому встановленню й спрямований на вияснення всіх деталей про подію правопорушення  його склад. Таким чином, уповноважені суб’єкти прова­дження забезпечують реалізацію принципів законності та рівності всіх перед законом.

Отже, можна зробити висновок, що притягнення до адміністративної відповідальності неможливе за від­сутності достатніх на те підстав. А основною з підстав є наявність складу адміністративного правопорушення. Ос­танній, як відомо, передбачає наявність і взаємозв’язок таких чотирьох елементів - об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони. Висвітлювати зміст наведених структурних елементів складу адміністратив­ного правопорушення в нашій роботі не будемо, оскільки вказані питання не є предметом нашого дослідження. Проте ми вважаємо доцільним зупинитися на окремих особливостях деяких елементів складу адміністратив­ного правопорушення, обумовлених тим, що суб’єктом порушення є юридична особа.

По-перше, процес притягнення до адміністратив­ної відповідальності юридичної особи ускладнюється відсутністю чіткої грані між тим, коли діяння фізичних осіб, які входять до юридичної особи, слід трактувати й сприймати як протиправні діяння окремої фізичної особи, а коли - юридичної особи.

Юридична особа - колективне утворення, що здатне мати права й нести певні юридичні обов’язки (правоз­датність), і таким чином виступати суб’єктом не лише суспільних, а й правових відносин. Іншими словами - це колектив фізичних осіб, пов’язаних загальною метою, внутрішньо організований, за рахунок внутріш­ньої організації відособлений від навколишнього світу, виступаючий зовні як єдине персоніфіковане ціле, що володіє самостійною волею, що несе самостійну відпо­відальність.

 

Так, відмінною ознакою юридичної особи як суб’єкта адміністративної відповідальності є така її ознака, як колективізм. Колектив осіб відрізняється від простих зі­брань людей наявністю внутрішніх стійких організаційних взаємозв’язків, що визначають роль кожної людини все­редині колективу. Якщо ці організаційні взаємозв’язки між членами колективу налагоджені належним чином, то здійснення правопорушення одним з його членів практично виключається, оскільки під час внутрішнього контролю буде виправлена ненавмисна помилка або припинені свідомі дії особи, спрямовані на здійснення правопорушення. Якщо ж організаційні взаємозв’язки не налагоджені, дефектні, то через відсутність належного контролю працівник організації може порушити правила або нехтувати обов’язками, що приведе до вчинення правопорушення. При цьому юридична особа буде винною у відсутності належної організації. Тому під час притягнення до адміністративної відповідальності необ­хідно з’ясувати, чи насправді порушення були допущені через неналежну організацію діяльності своїх підлеглих і контролю за нею юридичною особою (зокрема, адміні­страцією), чи фізична особа навмисно прагне створити видимість причетності до правопорушення юридичної особи з метою уникнення власного покарання.

По-друге, особливістю притягнення юридичної особи до адміністративної відповідальності також є не­обхідність зібрання інформації, яка б характеризувала юридичну особу як суб’єкта адміністративного правопо­рушення та відповідно адміністративної відповідальності.

Для цього потрібно ознайомитися із засновницькою (реєстраційною) й установчою документацією юридичної особи. Адже юридична особа вважається створеною з моменту (дня) її державної реєстрації. Остання полягає у внесенні до єдиного державного реєстру відомостей про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, відомості про отримання ліцензії на зайняття окремими видами госпо­дарської діяльності тощо. Щодо установчих документів, то вони, окрім інформації, зазначеної в реєстраційній документації, містять також відомості про компетенцію органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до юридичної особи та виходу з неї тощо.

Вказані відомості вказують на можливість і обов’язок юридичної особи реагувати певним чином на виявленні порушення з метою їх припинення та усунення наслідків (чи зменшення їх негативного впливу). І таким чином, ор­ган (посадова особа), який уповноважений на здійснення адміністративного провадження, оцінює протиправність і суспільну небезпеку діяльності юридичної особи.

По-третє, притягуючи до адміністративної відпові­дальності юридичну особу, необхідно усвідомлювати, що під виною останньої не слід розуміти її психічне ставлення до своєї діяльності. Це обумовлюється тим, що юридична особа не наділена свідомістю. Але оскільки наявність вини особи є обов’язковою для притягнення її до відповідальності, потрібно з’ясувати в чому виража­ється провина юридичної особи.

На нашу думку, винність юридичної особи буде встановлюватися шляхом оцінки протиправних діянь цієї особи і їх відповідності її правосуб’єктності. Тобто потрібно встановити правоздатність і дієздатність юридичної особи, а також факт виходу за їх рамки під час функціонування цієї юридичної особи. З цією метою особі, яка здійснює провадження в справі про адміністра­тивне правопорушення юридичною особою, необхідно також ознайомитися з реєстраційною та установчою документацією.

По-четверте, порядок притягнення до адміністра­тивної відповідальності юридичної особи ускладнюється відсутністю в КпАП України вказівки на те, які стягнення можуть застосовуватись до юридичної особи і який по­рядок їх накладення.

Отже, порядок притягнення юридичної особи до ад­міністративної відповідальності регулюється нормами КпАП України, який прямо не закріплює можливість при­тягнення до адміністративної відповідальності юридичної особи, адже не визначає юридичну особу як суб’єкта адміністративного правопорушення та не виділяє, які санкції можуть застосовуватися стосовно юридичної особи-порушника. Тому з метою забезпечення ефек­тивності й законності притягнення до адміністративної відповідальності юридичної особи, вказуємо на необхід­ність внесення відповідних змін до законодавчих актів, що регулюють діяльність із провадження в справах про адміністративні правопорушення.